Віктор Кушнір
Український поет і журналіст, активний в друкованих ЗМІ УРСР у 1960–70-х роках
факультет журналістики Київський університет (заочно, 1963)
- Збірка поезій «Пам’ять» (1968)
- Збірка поезій «Неподільність» (1972)
- Редакційна робота у газетах («Вечірній Київ» тощо)
Віктор Степанович Кушнір (03.08.1937 - 02.10.1973) - український поет і журналіст, який здобув освіту на факультеті журналістики Київського університету в 1963 році. Працював у різних газетах УРСР, зокрема в «Вечірньому Києві». Автор поетичних збірок «Пам’ять» (1968) та «Неподільність» (1972). Помер у віці 36 років у Києві.
Ранні роки та освіта
Віктор Кушнір народився 3 серпня 1937 року в селі Калиня Кам’янець-Подільського району Хмельницької області. Його юнацькі роки припали на повоєнний період - формування соціального та культурного середовища УРСР.
Освіту здобув у середній школі у селі Княжпіль з золотою медаллю. У 1963 році закінчив факультет журналістики Київського університету заочно.
Кар’єра
Початок кар’єри
Після закінчення університету Віктор розпочав журналістську діяльність у різних регіональних виданнях УРСР. Один із перших – газета «Рідне слово» (Кельменці). Далі - редакторська або відповідальна роль у газетах «Радянські Карпати» (Путила) та «Радянська Буковина» (Чернівці).
Ключові досягнення
У період приблизно кінця 1960-х - початку 1970-х Кушнір опублікував збірку поезій «Пам’ять» (1968) і «Неподільність» (1972). Працював у газеті «Вечірній Київ», зокрема завідувачем відділу партійного життя. Поетична тематика включала мотиви природи рідного краю, праці земляків, соціальне становище.
Останні роки
Помер раптово 2 жовтня 1973 року у Києві.
Творчість, наукова діяльність
Як поет Віктор Кушнір працював у жанрі ліричної поезії, зосереджувався на тематичних напрямах: рідний край, природа, трудова праця. У журналістській діяльності - робота з регіональними та столичними газетами, висвітлення соціально-партійного життя. Він не залишив наукових праць у вузькому сенсі, працюючи в жанрі публіцистики й літератури.
Основні роботи
Збірки поезій:
- «Пам’ять» (1968, Ужгород)
- «Неподільність» (1972, Ужгород)
- «Повернення» (Київ, 1980, видано посмертно)
Стиль, ідеї та вплив
Кушнір належав до покоління поетів, які працювали в умовах радянської літературної системи та журналістики. Його стиль характерний ліричністю, увагою до природи, рідного краю, до ракурсу праці й соціального життя. У журналістиці - робота в регіонах і столиці, з акцентом на партійну і соціальну тематику.
Хронологія
Цікаві факти
- Могила Віктора Кушніра знаходиться на Байковому кладовищі у Києві.
Джерела та примітки
- Енциклопедія сучасної України / КУШНІ́Р Віктор Степанович (03.08.1937 – 02.10.1973) — поет. Енциклопедія Сучасної України
- Вікіпедія: «Кушнір Віктор Степанович». Вікіпедія
FAQ
Хто такий Віктор Степанович Кушнір?
Віктор Степанович Кушнір - український поет та журналіст (1937-1973), працював у регіональних і київських газетах, автор двох поетичних збірок.
Які його головні досягнення?
Основні досягнення: публікація збірок «Пам’ять» (1968), «Неподільність» (1972); журналістська діяльність у газетах «Радянська Буковина», «Вечірній Київ».
За що відомий?
Найвідоміший як поет із Поділля/Буковини, який поєднав журналістику і поезію, працюючи у 1960-70-х роках.
Де навчався?
Закінчив факультет журналістики Київського університету (заочно) в 1963 році.
Чим займався останні роки?
У кінці життя працював у газеті «Вечірній Київ», завідувачем відділу партійного життя. Загинув чи помер раптово в 1973 році.