Олег Кушнір

Олег Сергійович Кушнір (27 серпня 1967 р. - 7 листопада 2018 р.) - український військовий медик, полковник медичної служби, кандидат медичних наук. Почав трудову діяльність у 1986 році як фельдшер швидкої допомоги в Одесі, згодом закінчив Військову медичну академію ім. Кірова (1993). Пройшов службу на різних посадах у військовій медицині, був начальником клініки анестезіології, реанімації та детоксикації у ВМКЦ Південного регіону. Брав участь у бойових діях як військовий медик під час російсько-української війни. Помер раптово під час проведення операції 7 листопада 2018 р. у м. Одеса.

Ранні роки та освіта

Олег Сергійович Кушнір народився 27 серпня 1967 року в місті Одеса. У березні 1986 року почав працювати фельдшером виїзної бригади швидкої медичної допомоги на 1-й підстанції лікарні швидкої медичної допомоги міста Одеса. У травні 1986 р. був призваний на строкову службу до Збройних сил СРСР, служив фельдшером у Південній групі військ. У 1987 р. вступив до Військової медичної академії ім. Кірова, яку завершив у 1993 р. У 2015 р. здобув ступінь кандидата медичних наук за темою «Діагностика та корекція тромбогеморагічного синдрому в комплексі інтенсивної терапії у хворих на механічну жовтяницю, обумовлену пухлинами панкреатодуоденальної зони». 

Кар’єра

Початок кар’єри

Після завершення навчання у Військовій медичній академії у 1993 р., Кушнір проходив службу на різних медичних посадах: від лікаря медичного пункту до анестезіолога та реаніматолога у Військово-медичному клінічному центрі Південного регіону (м. Одеса). 

Ключові досягнення

• Під час служби став начальником Клініки невідкладної медичної допомоги, інтенсивної терапії, анестезіології, реанімації та детоксикації ВМКЦ Південного регіону.
• Займався підготовкою молодих спеціалістів: асистент кафедри анестезіології і інтенсивної терапії післядипломної практики ОНМедУ.
• Брав участь у бойових діях як військовий медик під час російсько-української війни. 

Останні роки 

У останні роки життя Олег Кушнір поєднував керівну медичну роль у військовій службі з науковою діяльністю. У 2018 р. він продовжував працювати начальником клініки в Одесі, та одночасно здійснював операційну та медичну практику. 7 листопада 2018 р. під час проведення операції на робочому місці у м. Одеса він раптово помер - йому стало погано під час операції, медики протягом трьох годин намагались реанімувати його.

Праця та наукова діяльність

Медик присвятив значну увагу науковій діяльності у сфері анестезіології та інтенсивної терапії. Отримав статус кандидата медичних наук у 2015 році за дослідженням, присвяченим тромбогеморагічному синдрому у хворих із механічною жовтяницею. Опублікував низку наукових праць.

Олег Кушнір поєднував військову медицину та науковий підхід: його діяльність вирізнялась системністю, увагою до інтенсивної терапії, реаніматології, детоксикації, а також підготовкою кадрів. Він вплинув на медичну службу ЗСУ, особливо в південному регіоні, став прикладом поєднання клінічної практики й військової відданості.

Нагороди та визнання

• Орден Данила Галицького — за особливі заслуги перед Україною. 
• Медаль «Захиснику Вітчизни» — 2015 р. 
• Нагрудний знак «Воїн-миротворець» (Міністерство оборони України) 
• Почесна відзнака Одеського міського голови («Подяка») за порятунок постраждалих в Одесі 2 травня 2014 р.

Хронологія

Цікаві факти

1. Як кандидат медичних наук досліджував тромбогеморагічний синдром у контексті інтенсивної терапії — тема, що має життя- або здоров’я-орієнтований характер. 
2. Його ім’я внесене до баз даних загиблих або померлих військовослужбовців України, як один із відданих військових медиків. 

Джерела та примітки

1. «Кушнір Олег Сергійович» — Вікіпедія. uk.wikipedia.org
2. «Кушнір Олег Сергійович – Я пам’ятаю». iremember.org.ua
3. Декларація Кушнір Олег Сергійович, 03.03.2018. youcontrol.com.ua
4. «Втрати силових структур …» — Вікіпедія. uk.wikipedia.org
5. Книга пам’яті: Кушнір Олег Сергійович — old.memorybook.org.ua

FAQ

Хто такий Олег Сергійович Кушнір?
Олег Сергійович Кушнір - український військовий лікар-анестезіолог, полковник медичної служби, кандидат медичних наук, який служив у Збройних силах України та помер 7 листопада 2018 року під час операції в місті Одеса.

Які його головні досягнення?
Він очолював клініку невідкладної медичної допомоги, інтенсивної терапії та детоксикації у Військово-медичному клінічному центрі Південного регіону, поєднував практичну медичну роботу з науковою діяльністю, був учасником бойових дій як військовий медик.

Де навчався?
Він навчався у Військовій медичній академії імені Кірова (завершив у 1993 р.), здобув ступінь кандидата медичних наук у 2015 р.

Чим займався в останні роки?
В останні роки він працював на керівній посаді в медичній службі ЗСУ, був керівником клініки, продовжував наукову діяльність і практикував як лікар-анестезіолог.