В’ячеслав Кушнір

History
Culture
Achievements

Голова правління Одеської обласної організації Національна спілка краєзнавців України, декан факультету історії та філософії Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, дослідник культури та господарства півдня України

Повне ім’я
В’ячеслав Григорович Кушнір
Ім’я при народженні / псевдоніми
В’ячеслав Григорович Кушнір
Дата народження
25 січня 1951 р.
Місце народження
с. Стримба, Кодимський район, Одеська область, Українська РСР
Громадянство
Україна
Рід занять / професії
історик, археолог, етнолог, краєзнавець, педагог
Освіта

Одеський національний університет імені І.І. Мечникова (історичний факультет) в 1977 р., доктор історичних наук

Роки активності
з 1970-х років до теперішнього часу
Відомий(а) завдяки:
  • дослідженням господарства і побуту населення південно-західної України давніх епох, 
  • керівництву обласною організацією Національна спілка краєзнавців України в Одеській області, 
  • організації міжнародних наукових зв’язків (Румунія, Польща), 
  • популяризації традиційної культури українців Півдня України.
Нагороди
  • орден «За заслуги» III ступеня (2007), 
  • медаль «Pro Memoria» (Польща, 2010), 
  • Заслужений працівник освіти України (2015).
Організації / компанії
декан факультету історії та філософії ОНУ ім. І. І. Мечникова з 2003 р., голова правління Одеської обласної організації НСКУ
Офіційний сайт
Соцмережі

В’ячеслав Григорович Кушнір (нар. 25 січня 1951 р.) - український історик, археолог, етнолог, краєзнавець, доктор історичних наук. Він є деканом факультету історії та філософії Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова (з 2003 р.), очолює Одеську обласну організацію Національної спілки краєзнавців України. Досліджує господарство і побут населення південно-західної України, популяризує культуру Півдня України, веде активну міжнародну наукову співпрацю.

https://esu.com.ua/images/article_images/16tom/tom15_2763.jpg

Ранні роки та освіта

В’ячеслав Кушнір народився у селі Стримба, Кодимський район, Одеська область. Родина згодом переїхала до села Олександрівка Кодимського району. Навчався в місцевій початковій школі с. Олександрівка, потім в кодимській середній школі № 1. 

У 1968 р. після служби в армії вступив до історичного факультету Одеського державного університету імені І. І. Мечникова, який закінчив у 1977 р. Пізніше захистив кандидатську (1999 р.) і докторську дисертацію. 

Кар’єра

Початок кар’єри

Після закінчення університету у 1977 р. Кушнір працював молодшим науковим співробітником, зокрема в археологічних розвідках Північно-Західного Причорномор’я: досліджував пам’ятки доби пізньої бронзи, енеоліту. У 1980-х роках працював учителем історії, заступником директора школи № 120 в м. Одесі, методистом з виховної роботи. 

Ключові досягнення 

З 1993 р. повернувся в університет на історичний факультет, де пройшов шлях від старшого викладача до декана факультету. Він започаткував й очолив численні археологічні та етнографічні експедиції, зокрема у Кодимському районі, досліджував традиційну культуру українців нижнього Подунав’я. У 2006 р. став лауреатом премії ім. В. Вернадського. 

Поточні ролі

З 2003 р. - декан факультету історії та філософії ОНУ ім. І. І. Мечникова. 

З 2019 р. - експерт Наукової ради МОН України та експерт Українського культурного фонду. 

Очолює громадські організації, зокрема Центр по роботі з українцями за кордоном (з 2017 р.) та Одеське етнологічне товариство (з 2019 р.). 

Творчість, наукова діяльність

Основні напрями, методологія

Кушнір спеціалізується на археології, етнології, краєзнавстві Півдня України, зокрема господарстві, побуті населення пізніх давніх епох, традиційній культурі українців лісостепової і степової зон. Він активно застосовує польові археологічні розвідки, етнографічні експедиції та міждисциплінарні методи дослідження культури та побуту. 

Серед його наукових здобутків - вдосконалення критеріїв визначення первісних форм скотарства у регіоні Північно-Західного Причорномор’я. Він організував міжнародні конференції за участі студентів і викладачів із Румунії та Польщі.

Його підхід вплинув на розвиток локальної історії, підвищив видимість тем традиційної культури та краєзнавства в науковому середовищі.

Бібліографія, публікації

  • «Господарство і побут населення південно-західної України в епоху розпаду первісного суспільства» (Одеса, 1999) 
  • «Українці за Дунаєм» (Одеса, 2002) 
  • «Традиційна весільна обрядовість українців Одещини (20-80-ті роки ХХ ст.)» (Одеса, 2008) (у співавторстві)
  • «Нариси традиційної культури українців Одещини (Миколаївський р-н)» (Одеса, 2010) 
  • Альбом «Нижньодунайський рушник» (Галац, 2012) 

Ключові проекти

  • Організація та проведення міжнародних конференцій: українсько-польська конференція «Одеса і південь України в українській і польській історіографії». 
  • Проведення етнографічних експедицій з вивчення настінного розпису сіл Кодимщини і Балтщини. 

Нагороди та визнання

  • 2007 - Орден «За заслуги» III ступеня. 
  • 2010 - Медаль Республіки Польща «Pro Memoria». 
  • 2014 - Медаль «Zasłużony dla Kultury Polskiej». 
  • 2015 - Заслужений працівник освіти України; академік Академії наук вищої школи України. 
  • 2020 - Подяка Прем’єр-міністра України. 

Хронологія

Рік / дата Подія Місце
25 січня 1951 Народився с. Стримба, Кодимський р-н, Одеська обл., Україна
1977 Закінчив історичний факультет Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова Одеса
1999 Захистив кандидатську дисертацію «Господарство і побут населення південно-західної України…» Одеса
2000 Призначений заступником декана історичного факультету Одеса
1 вересня 2003 Початок роботи як декан факультету історії та філософії Одеса
2007 Отримав державну нагороду — Орден «За заслуги» III ступеня Україна
2012 Видання монографії «Господарсько-побутова адаптація українців південно-західного степу і Нижнього Подунав’я» Одеса
2013 Захистив докторську дисертацію «Господарсько-побутова адаптація українців…» Київ (КНУ ім. Т. Шевченка)
2015 Присвоєно звання Заслужений працівник освіти України Україна
2017 Заснована громадська організація «Центр по роботі з українцями за кордоном» Одеса / Україна
2019 Засноване Одеське етнологічне товариство Одеса

Цитати

«Те, що ви робите, дасть свої плоди через 10-15 років. Так само як зараз ми маємо плоди того, що було 10-15 років тому».

«Ніде на Одещині, та й в Україні, в усіх її областях, нема такого розмаїття настінного живопису, як в селах Кодимщини та Балтщини». 

«Мій інтерес — не просто знайти артефакти, а показати, як життя людей творило культуру, господарство, як вони жили і взаємодіяли з оточенням». - (перефразована на основі загальних висловлювань)

Цікаві факти

  1. Походить із села Стримба, Кодимського району - району, який сам досліджує як краєзнавець. 
  2. Організував і провів понад 7 міжнародних конференцій у Польщі, Румунії з українсько-польської та українсько-румунської тематики. 

Пов’язані особи й організації

  • Одеський національний університет імені І.І. Мечникова - місце роботи, факультет
  • Національна спілка краєзнавців України - організація, яку він очолює на обласному рівні
  • Нижньодунайський університет (м. Галац, Румунія) - партнер у міжнародній співпраці 

Галерея

https://ae.onu.edu.ua/wp-content/uploads/2018/09/Kushnir-V.H..jpg
https://odnb.odessa.ua/img/novini_2013/photo_kushnir/2.jpg

Джерела та примітки

FAQ

Хто такий В’ячеслав Кушнір?
В’ячеслав Григорович Кушнір - український історик, археолог і етнолог, доктор історичних наук, декан факультету історії та філософії в Одеському національному університеті, краєзнавець південного регіону України.

Головні досягнення
Ключовими є: дослідження господарства та побуту населення Півдня України давніх епох; очолювання обласної організації краєзнавців; організація міжнародної наукової співпраці; популяризація народної культури.

За що відомий?
Переважно за вивчення традиційної культури й археології Півдня України, а також за активне краєзнавство в Одеській області.

Де навчався?
Закінчив історичний факультет Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова (1977 р.).

Чим займається зараз?
Працює як декан факультету історії та філософії ОНУ, керує обласною організацією краєзнавців, проводить дослідження, експедиції, організовує наукові події та популяризацію культури.