В’ячеслав Кушнір

Огляд

В’ячеслав Олексійович Кушнір, відомий під псевдо «Маус», народився 2 липня 1994 року на Вінниччині. У 2017 році підписав контракт зі спеціальним загоном «Азов» Національної гвардії України. Брав участь у бойових діях в зоні ООС, зокрема на Світлодарській дузі, діставав поранення. Під час повномасштабного вторгнення Росії повернувся в Маріуполь і в квітні 2022 року загинув, прикривши собою побратимів під час прориву на «Азовсталь». Посмертно нагороджений орденом «За мужність». Пам’ять про нього підтримується через волонтерські ініціативи, публічні проекти та символічні акції.

Ранні роки та освіта

В’ячеслав Кушнір народився 2 липня 1994 року в селі Слобода-Шаргородська Вінницької області. Зростав у багатодітній родині, мав трьох братів і дві сестри. З дитинства відвідував церкву, спів у хорі, допомагав у громадській діяльності, був активним у шкільному житті.

Після 9-го класу вступив до Вінницького міжрегіонального професійного училища та здобув спеціальність кухаря. У 2013 році вступив до семінарії Ордену Братів Менших Францисканців, де навчався кілька років, проте згодом залишив духовну освіту, пішов служити до війська. Під час свого перебування в семінарії займався музикою, писав вірші та пісні, грав на гітарі.

Кар’єра

Початок служби

У січні 2017 року В’ячеслав вирушив до Києва для підготовки та вступу в лави полку «Азов». У квітні того ж року підписав контракт зі спецпідрозділом «Азов». Згодом проходив належні військові навчання й курси, отримував бойову підготовку.

Бойові дії та досягнення

Під час служби «Маус» був командиром відділення 1-го взводу 2-ї роти 2-го батальйону полку «Азов». Брав участь у бойових діях в зоні операції Об’єднаних сил, серед яких - на Світлодарській дузі, де зазнав двох поранень, пройшов лікування і повернувся до строю.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії перебував на навчаннях у Золочеві (Львівщина) й уже 25 лютого 2022 року прибув до Маріуполя з побратимами, щоб взяти участь в обороні міста.

Останній бій і загибель

15 квітня 2022 року В’ячеслав Кушнір загинув у ході прориву на завод «Азовсталь», отримавши смертельне кульове поранення в шию. Під час цього прориву він прикрив собою побратимів. Його тіло було ідентифіковано лише кілька місяців потому. Офіційне прощання відбулося 12 жовтня 2022 року у місті Шаргород, похований — на Алеї Героїв Шаргородського кладовища.

Творчість, особисті інтереси та світогляд

• «Маус» був активним у творчості: складав вірші, музику, грав на гітарі як вільний час і навіть під час служби іноді грав для побратимів.
• Його світогляд поєднував релігійний елемент - позивний «Маус» пов’язували з біблійним Емаусом (місто, де згідно Євангелія з’явився воскреслий Христос) - і військовий обов’язок.

Нагороди та визнання

• 2022 — Орден «За мужність» III ступеня (посмертно) за мужність, самопожертву та вірність присязі.
• За життя отримував: нагрудний знак «За доблесну службу», медаль «За військову службу Україні», грамоти за участь в АТО та високі результати службово-бойової діяльності.

Критика, суперечки та пам’ять

Жодних достовірних даних про серйозні публічні критику чи суперечки, пов’язані з особистістю Кушніра, не виявлено у відкритих джерелах. Його пам’ять живиться через волонтерські ініціативи, меморіали, публікації та художні акції, що шанують його героїчний внесок.

Благодійність / пам’ять / ініціативи

• У 2024 році дружина В’ячеслава, Поліна, спільно з небайдужими провела збір коштів «на помсту за Мауса». За місяць було зібрано 1 124 000 гривень, які спрямували на підкріплення підрозділу, де служив Кушнір.
• Поліна також організувала випуск шевронів на честь «Мауса», частину з яких передавала рідним, частину - продавала для збору коштів на пам’ятник та підтримку підрозділів.
• Меморіальні сторінки, музеї пам’яті та публічні заходи включають увічнення його імені, поширення історій добровольців «Азова», художні виставки, публікації спогадів.

Особисте життя

В’ячеслав Кушнір одружився з Поліною у січні 2021 року. Вони жили разом до початку повномасштабної війни.
Вона розповідала, що вони зустрілися онлайн, коли він проходив бойові позиції на Світлодарській дузі, і їхні стосунки швидко переросли у міцний зв’язок.
Після його загибелі Поліна активно бере участь у волонтерській та меморіальній діяльності, в том числі вже підписала контракт з полком «Азов» у пам'ять про чоловіка.
У родині лишилися мати, брати, сестри та дружина.

Хронологія

Цитати

«… На запитання сестри, чи їдеш на перед, написав: “Перед тут скрізь … їду на зустріч”» Маріупольський краєзнавчий музей

Галерея 

Цікаві факти

1. Позивний «Маус» має релігійне символічне значення, пов’язане з біблійним Емаусом. 
2. У бою за Маріуполь Кушнір спланував маршрут прориву на планшеті, сам залишився прикривати побратимів. 
3. Після його загибелі дружина зібрала понад мільйон гривень на підтримку «його» підрозділу та встановлення пам’ятника - 1 124 000 грн.
4. В’ячеслав грав на гітарі і складав пісні - деякі з них були патріотичними і духовними. 
5. У родині Кушнірів - ще один брат, Євген - пізніше також приєднався до «Азова». 

‍

Зовнішні посилання

• Стаття на Вікіпедії про Кушніра Википе́дия
• Меморіал «Кушнір В’ячеслав “Маус”» на сайті Маріупольського музею Маріупольський краєзнавчий музей
• Інтерв’ю дружини Поліни, Суспільне Вінниця Суспільне | Новини
• Публікація про збір коштів на «помсту за Мауса» tv-park.ua

‍

FAQ

Хто такий В’ячеслав Кушнір?
В’ячеслав «Маус» Кушнір - український військовий, молодший сержант полку «Азов», загинув 15 квітня 2022 року під час оборони Маріуполя, прикривши побратимів.

Які його головні досягнення?
Бойова служба в «Азові», участь у боях на Світлодарській дузі, планування прориву на «Азовсталь», самопожертва під час прориву, визнання як Героя України (посмертно), популяризація пам’яті через волонтерські ініціативи.

За що він найбільше відомий?
За героїчний вчинок - прикрив побратимів у прориві на «Азовсталь», де загинув, стаючи символом жертовності й відданості.

Де він навчався?
Після 9 класу - у Вінницькому міжрегіональному професійному училищі (кухар), потім вступив у семінарію ордену францисканців, як духовну освіту, яку пізніше залишив.

Чим займається зараз його дружина?
Поліна активно займається волонтерською діяльністю, меморіалізацією пам’яті «Мауса», організовує збори коштів на підтримку підрозділів, вже підписала контракт з «Азовом» у пам’ять про чоловіка.